Різдво святого Йоана Хрестителя

Святе письмо на неділю, на празник Різдва Йоана Хрестителя, 7 липня 2019 року Божого в Церкві Різдва Пресвітої Богородиці в місті Самбір.

Послання Апостола Павла до Римлян 5, 1-10.

1. Браття, виправдані вірою, ми маємо мир з Богом черев Господа нашого Ісуса Христа, 2. через якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, що в ній стоїмо і хвалимося надією на славу Божу. 3. Та й не тільки це, але ми хвалимось і в стражданнях, знаючи, що страждання дає терпеливість, 4. терпеливість – досвід, а досвід – надію. 5. Надія ж не засоромить, бо любов Бога була вилита в серця наші Святим Духом, що нам даний. 6. Христос бо, ще тоді, як ми були безсилі, у призначений час помер за безбожних. 7. Навряд чи хто за праведника вмирає; бо за доброго може б хто і відважився умерти. 8. Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками. 9. Отож тим більш тепер, оправдані його кров’ю, ми ним спасемося від гніву. 10. Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося його життям.

Євангеліє від Матея 6, 22-33.

22. Сказав Господь: Світло тіла – око. Як, отже, твоє око ясне, все тіло твоє буде світле. 23. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то якою великою буде темрява! 24. Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматися одного, а того знехтує. Не можете служити Богові і мамоні. 25. Ось чому кажу вам: не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більше їжі, тіло – не більше одежі? 26. Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки; і Отець ваш небесний їх годує. Хіба ви не вартніші від них? 27. Хто з вас, журячись, може добавити до свого віку хоч один лікоть? 28. І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як вони ростуть: не працюють і не прядуть. 29. Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. 30. І коли польове зілля, яке сьогодні є, а завтра вкидають до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні? 31. Тож не турбуйтесь, кажучи: що будемо їсти, що пити і в що одягнемося? 32. Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. 33. Шукайте перше царства Божого та його справедливости, і все те вам додасться.

Послання Апостола Павла до Римлян 13, 11 – 14, 4.

11. Браття, тепер ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували. 12. Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчиники темряви й одягнімось у зброю світла. 13. Як день, поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; 14. але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло в похотях.

1. Слабкого у вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки. 2. Один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть городину. 3. Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв. 4. Ти хто, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; але він стоятиме, бо Господь може підтримати його.

Євангеліє від Луки 1, 1-25; 57-68; 76; 80.

1. Тому що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами, 2. як нам передали ті, що були від початку наочними свідками і слугами слова, 3. рішив і я, розвідавшися про все докладно від початку, написати тобі за порядком, високодостойний Теофіле, 4. щоб ти мав точне знання науки, яку ти прийняв. 5. Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім’я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, на ім’я Єлисавета. 6. Були вони обоє праведні перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно. 7. Але вони були бездітні, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були похилі віком.8. Ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом 9. згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти у храм Господній і кадити. 10. А вся сила народу під час кадіння молилася надворі. 11. Тоді з’явивсь йому ангел Господній, стоячи праворуч кадильного жертовника. 12. Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього. 13. Ангел сказав до нього:
– Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Іван. 14. Він буде тобі радість і веселість, і багато радітимуть з його народження, 15. бо він буде великий в очах Господніх; не питиме він вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом Святим вже з лона матері своєї, 16. і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога. 17. Сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ достойний.
18. Захарія сказав до ангела:
– По чому знатиму це ? Я бо старий і жінка моя на схилі віку свого.
19. Ангел озвавсь до нього:
– Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано говорити з тобою та принести тобі цю благовість. 20. Ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які збудуться свого часу.
21. Люди чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у храмі. 22. Коли він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він бачив видіння у храмі. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
23. Як кінчилися дні його служби, він вернувся до свого дому. 24. Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, і таїлася п’ять місяців, кажучи:
25. – Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.
57. Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона родила сина. 58. Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею. 59. Восьмого дня прийшли обрізати хлоп’я, і хотіли назвати його ім’ям його батька – Захарія; 60. але його мати заговорила, кажучи:
– Ні, він буде зватися Іван.
61. Кажуть до неї: у твоїй родині нема нікого, хто звався б тим ім’ям.
62. І спитали його батька знаками, як би хотів, щоб той назвався. 63. Попросивши табличку, він написав: «Іван – його ім’я». Всі дивувались тому. 64. Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв’язався, і він почав говорити та благословити Бога. 65. І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили. 66. Усі, що те чули, берегли те в своїм серці й між собою казали:
– Що з того хлоп’яти буде? І справді, рука Господня була з ним.
67. Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:
68. Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій.
76. А ти, дитино, пророк Вишнього назвешся, бо перед Господом будеш ходити, щоб приготувати йому дорогу.
80. Дитя ж росло і скріплялося на дусі та пробувало в пустині аж до дня свого об’явлення Ізраїлеві.

Празник Святого Йоана Хрестителя – Пізнай свій обряд

“Істинно кажу вам, що між народженими від жінок 
не було більшого від Йоана Хрестителя”
(Мт. 11, 11).

Серед різних святих, яких почитає Східна Церква, особливим культом славиться святий Йоан Хреститель, Господній Предтеча. Він єдиний з усіх святих після Божої Матері має свій празник Зачаття і празник Різдва. Про його великий культ у Східній Церкві найкраще свідчать аж шість празників в його честь протягом цер­ковного року: празник Зачаття, Різдва, Усікновення, Перше і Друге Знайдення Голови, Третє Знайдення Голови і Собор після празника Богоявлення. Тож погляньмо на його особу й на його культ у Східній Церкві.

ОСОБА СВЯТОГО ЙОАНА ПРЕДТЕЧІ

святий Йоан Хреститель

Його особа поміж святими Старого Завіту особливо визначна, незвичайна і героїчна. Святий Йоан Хреститель — це велетень духа, що стоїть на грані двох завітів: Старого й Нового. Він остан­ній з пророків і перший з апостолів. Він не тільки пророк, але й предтеча-вістун, хреститель і мученик. Він один мав ласку хрестити Того, кого инші пророки тільки предсказували і в дусі бачили. Він був очищений від первородного гріха ще в лоні своєї матері.

Заки він народився, то ангел Господній сказав до його батька Захарії: “Він буде великий в очах Господніх” (Лк. 1, 15). І він справді став великий своїм героїчним життям, героїчною наукою і героїчною смертю. Сам Ісус Христос каже про нього: “Той був світич, який палає і світить” (Йо. 5, 35).

Його життя — це безперервна низка жертв й покути. Він голо­сить науку, яку до нього ще ніхто не голосив: про хрещення пока­янням, про близькість небесного царства, про появу й живу присут­ність Месії Спасителя. Він указує пальцем на Месію і хрестить Його в ріці Йордані.

Святий Йоан Хреститель відважно викриває всякі гріхи і соб­лазни. Він сміливо говорить гордим фарисеям: “Гадюче поріддя! Хто вам вказав утікати від настигаючого гніву?” (Лк. З, 7). Він не боїться прилюдно картати за гріхи і згіршення царського дому: “Йоан же казав Іродові: «Не личить тобі мати жінку брата твого»” (Мр. 6, 18).

Його героїчне життя і науку завершує героїчна смерть. Він гине, наче жовнір на посту, і віддає своє життя за найвищі ідеали: службу Богові і своєму народові. Тож у всі часи він був і буде вічним символом героя-борця за те, що святе, Боже й вічне.

Його героїчний характер, небуденні чесноти і визначну роль оспівує наше богослуження у дні його празника Різдва, даючи йому різні похвальні назви: “могутній проповідник покаяння”, “пустино­любна горлиця”, “світильник світла”, “зоря Сонця правди”, “най­більший пророк”, “великий предтеча”, “найбільший з усіх проро­ків”, “вселенський апостол”, “богознаменний голос”, “проповідник Агнця Божого і Слова”, “кінець пророків і початок апостолів”, “земний ангел і небесний чоловік”. На литії празника Усікновення ми звертаємося до нього: “Як назвемо тебе, пророче? Чи ангелом? Чи апостолом? Чи мучеником? Ангелом, бо ти жив, наче безті­лесний; апостолом, бо ти навчав усі народи; мучеником, бо твою голову відсічено за Христа”.

КУЛЬТ СВЯТОГО ЙОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ У СХІДНІЙ ЦЕРКВІ

Культ святого Йоана Хрестителя на Сході дуже давній і дуже поширений. Свідком того є почитання його святих мощей у різних місцях; велика кількість церков у його честь; численна іконографія, аж шість празників у церковному році. Це такі празники:

1. Празник Зачаття Йоана Хрестителя — 23 вересня

Цей празник пов’язаний з празниками Благовіщення і Хрис­тового Різдва, бо зачаття святого Йоана було шість місяців перед зачаттям Ісуса Христа, а його різдво за шість місяців перед Хрис­товим Різдвом. Достовірні свідчення про празник Зачаття на Сході й Заході маємо щойно з VII століття у місяцесловах коптийському, святого Єроніма і Беди Преподобного. Синайське Євангеліє з 715 року ще цього празника не має. Святий Йоан Золотоустий має проповідь на празник Зачаття, але її автентичність — сумнівна.

2. Різдво святого Йоана Хрестителя

Це найбільший з усіх празників святого Йоана Хрестителя. Як празник його зачаття, так і цей празник уже знали в IV сторіччі. Науки на цей празник маємо від святого Йоана Золотоустого, святого Амвросія і святого Августина. Останній у своїй проповіді цього дня каже: “Сьогодні празнуємо день різдва святого Йоана. Це честь, якої, на нашу думку, не має ні один святий. У всьому християнському світі почитають тільки день Різдва Господа і свя­того Йоана”. Святий Августин не згадує тут про празник Різдва Божої Матері, бо в той час цього празника ще не було. На Заході празник Різдва святого Йоана Предтечі засвідчений в найдавнішому календарі африканської Церкви з V ст.

У той часі, коли сьогодні святкуємо Різдво Йоана Хрестителя, наш народ у дохристиянські часи відзначав свято Купала. Про свято Купала в Україні проф. С. Килимник каже: “Найвище, най­вибуяліше свято, яким закінчується літній соняшний цикл річних календарних дохристиянських свят — це свято молоді — хлопців та дівчат — КУПАЛО або КУПАЙЛО, що з часом після прийняття християнства, з’єдналося із святом церковним — народженням Йоана Хрестителя. Тому й носить це свято подвійну назву — “ІВАН КУПАЛО”… Купальська обрядовість та пісні належать, як гаївки та коляди, до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя — сонця” (Український рік у народних звичаях, Τ. IV, с. 99).

3. Празник Усікновення Голови — 29 серпня

Ірод Антипа, син Ірода, що наказав замордувати вифлеємських дітей, свою першу жінку відпустив і жив незаконно з жінкою свого брата Филипа. Святий Йоан Предтеча прилюдно ганьбив Ірода за його поведінку. І за те заплатив своїм життям. Іродіяда помстилася Йоанові і в дуже нечесний спосіб дістала від Ірода його голову. Побожна легенда каже, що відтята Йоанова голова ще на полу­миску говорила: “Не можна тобі мати жінку брата твого”. За те Іродіяда нібито голкою колола його язик. А боячись, щоб він не воскрес, коли б голова злучилася з тілом, вона закопала голову на подвір’ї палати.

Учні святого Йоана взяли його тіло і поховали в Севасті в Самарії. Свідчення про цей празник маємо з V ст. Його містить Служебник папи Геласія (492-496). Службу Усікновенню уклали святий Андрій Критський (VII ст. ), святий Йоан Дамаскин і патрі­ярх Герман (VIII ст. ). Східна Церква від найдавніших часів цього дня зберігає строгий піст на честь мук і смерти святого Предтечі.

4. Перше і Друге Знайдення Голови

Східна Церква святкує потрійне знайдення голови святого Йоана Хрестителя. Про її знайдення довідуємося з творів священ­номученика Кипріяна, церковних істориків Созомена й Никифора та инших.

Праведна Іванна, жінка Хуси, що був управителем палати Ірода, бачила, де Іродіяда закопала голову святого Йоана. Вона вночі викопала голову, поклала до посудини і поховала на Єле­онській горі коло Єрусалима. Тут спочивала свята голова понад 300 літ аж до часу, коли на тому місці християни будували церкву і знайшли голову. При тому діялися чуда. Це було перше знай­дення голови. Вона й надалі там залишилася, і через якийсь час про неї забули.

За цісаря Костянтина Великого два монахи прийшли з Сирії до Єрусалима, щоб поклонитися святим місцям. Їм явився святий Йоан Хреститель і показав, де схована його голова. Вони взяли її з посу­диною і, повертаючись додому, дали її одному гончареві з Ємеси в Сирії. Тривалий час голова переховувалася в його родині, а потім її отримав якийсь аріянин на ім’я Євстахій і закопав у печері. Коли ж через якийсь час на тому місці будували монастир, то настоятелеві монастиря явився святий Йоан і показав, де його голова. Це було друге знайдення голови в 452 році. Історик Созомен пише, що, за наказом цісаря Маркіяна, голову перенесено до Царгорода. Перше і друге знайдення голови святкують разом 24 лютого.

5. Третє Знайдення Голови — 25 травня

У часи іконоборства в VIII ст. голову Предтечі взято з Царгорода і сховано в Команах у Малій Азії, на місці заслання і смерти святого Йоана Золотоустого. За цісаря Михайла у 857 році голову знайшли втретє і з великою почестю знову перенесли до Царгорода. Під час хрестоносних походів її забрав один латинський священик.

6. Собор Предтечі і Хрестителя Йоана

Наступного дня після празника Господнього Богоявлення, 7 січня, Східна Церква празнує Собор святого Йоана Хрестителя. Цього дня вірні збиралися разом, щоб віддати святому Йоанові окрему честь за те, що він хрестив Христа Господа.

Годиться також згадати, що 5 вересня наша Церква святкує пам’ять праведних Захарії і Єлисавети, батьків святого Йоана Хрестителя.

Святий Йоан Хреститель своїм геройським життям учить нас, що високі і святі ідеали виростають тільки з любови, посвяти і жертви. Без духа жертви нема служби Богові, нема любови ближ­нього, нема чесноти, нема героїв.

Повчання, яке містить наш слов’янський Пролог на празник Різдва святого Йоана Предтечі, закінчується такими словами: “Тож і ми, брати, натішмося цим світлим празником Господнього Пред­течі і прикрасімо себе добрими ділами. Наслідуймо цього великого пророка Йоана, що його Бог поставив за приклад усім, що хочуть спастися… Не сміємо бути християнами тільки на словах, але треба набувати добрі діла, щоб явитися без закиду на страшному суді, де не поможе слуга панові, ані батько синові, ані мати доньці, ані брат братові, але тільки добрі діла введуть нас у вічне життя, а злі діла зі стидом відженуть на муку. Хай від неї вибавить нас Господь Бог наш, що Йому слава нині і завжди і на віки віків”.

святий Йоан Хреститель
Поділіться сторінкою з друзями
Записи створено 33

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.